Кілька молодих футболістів запитало мене, навіщо я це роблю, адже є обслуговуючий персонал.
Я подумав: “Їм по 20 років, а вони не можуть допомогти людині, якій 60?” Їм навіть не спало це на думку, тому що їм не заплатять за це. Якби їх про це попросив спонсор, якого вони б рекламували, вони не задумалися б ні на секунду!
В цей день я вперше задумався про завершення кар’єри. Футбол, який я любив дитиною, перестав існувати. Він став доповненням до швидких автомобілів, дорогим гаджетам і лініях одягу, які названі іменами футболістів.
Я любив футбол за його простоту, але відчув, що став машиною для заробляння грошей.
Мірослав Клозе