Monthly Archives: Февраль 2021

130143602_2887144884895907_2480569539433613562_n

Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки – української поетеси, драматурга і громадської діячки, класика української літератури.

Україна буде величною, доки в пам’ яті житимуть національні герої, як Леся Українка!

Дякуємо тобі за все.

kochubinski

Сьогодні виповнилося 67 років Кочубинському Станіславу Олександровичу.

Для нашої школи – це не просто перший директор, це людина, завдяки якій ДЮСШ-15 почала робити справжі великі кроки у своєму розвитку.
Довгі роки Станіслав Олександрович керував школою, покладаючи свої ідеї та сили на її добробут.

Станіслав Олександрович справді велика особистість для українського футболу.

Хочемо побажати, щоб здоров’ я було міцним, щоб для радощів весь час знаходилися приводи, щоб натхнення супроводжувало всі ідеї, а близькі люди завжди були поруч.

З днем народження, Станіслав Олександрович!

Пост в Инстаграм с цитатой о жизни с фотографией девушки с кружкой

Четвертого лютого був день народження у нашого методиста – Роздобудько Миколи Миколайовича та медсестри – Погребної Вікторії.

Щиро вітаємо вас зі святом, бажаємо міцного здоров’ я, наснаги, мрій, які обов’ язково здійсняться та справжнього щастя.
Дякуємо вам за вашу віддану працю❤

282728

Як починалася одна з найбільших ворожнеч у світовому футболі. Фергюсон проти Венгера.

Брудна гра «МЮ», звинувачення в підкупі суддів, конфлікт між тренерами «Манчестер Юнайтед» і «Арсеналу».
Чому сер Алекс Фергюсон і Арсен Венгер стали ворогами?

У 1990-ті роки Англія не знала клубу сильніше, ніж «Манчестер Юнайтед». Під керівництвом Алекса Фергюсона «МЮ» брав титул за титулом, в команді грали справжні зірки – Ерік Кантона, Марк Хьюз, Пол Інс. Досвідчений склад доповнювала зухвала молодь в особі Бекхема, Гіггза, Скоулза і братів Невілл. Лише в сезоні-1994/1995 «червоні дияволи» втратили чемпіонство, поступившись «Блекберну» в один бал. Той успіх «Роверс» був одиничним (вже через рік вони зайняли 7-е місце) і «МЮ» без проблем повернув собі титул. Здавалося, що «червоні дияволи» стануть гегемонами в АПЛ і ніхто не зможе скласти їм конкуренцію.

Так було до 1996 року, поки «Арсенал» не очолив Арсен Венгер. Француз уже на другий рік перебування в Англії привів «канонірів» до титулу АПЛ.
Саме «Арсенал» стане головним суперником «МЮ» в кінці 1990-х і початку 2000-х років. Боротьба за чемпіонство в Англії буде напруженою, як і відносини між двома тренерами.

Призначення Арсена Венгера в «Арсенал» виглядало вельми спірним. Француз був “ноунеймом”: до переїзду в Англію очолював «Нагою Грампус», а титули, здобуті з «Монако», вже встигли забути. За два роки, що Венгер провів в Японії, він встиг вивчити мову – залишаючи «Нагою», Арсен звернувся до вболівальників на японському.

В одному з інтерв’ю Фергюсона запитали, що він думає про призначення Венгера в «Арсенал»: «Знаю, що він працював в Японії. Венгер може бути корисний «Арсеналу». Британська преса відзначала при цьому інтелект Арсена, в тому числі і його знання мов. Фергюсон уїдливо парирував: «Кажете, він розумний, тому що говорить на п’яти мовах? У нас в академії є хлопець з Кот-д’Івуару, який теж говорить на п’яти мовах».

Опинившись в новому чемпіонаті, Венгер зіткнувся з проблемами, в тому числі пов’язаними з «МЮ».
«Розклад матчів складено так, що« МЮ »відпочиває і може виграти все. Це не правильно”. У першому сезоні «Арсенал» зайняв 3-е місце, відставши від «МЮ» на 7 очок. Обидві очні зустрічі «каноніри» програли (1: 0 на виїзді і 1: 2 вдома). Тоді «Арсенал» лише набирав міць (їх час прийде трохи пізніше), а поки бронзові медалі, здобуті під керівництвом Венгера, були приємним сюрпризом.
«Я переживав, що такий хороший хлопець, як Арсен, ніколи нічого не виграє в Англії», – згадував Мартін Кіоун.

Перед початком сезону-1997/1998 «МЮ» купив Тедді Шерінгема – одного з кращих форвардів АПЛ того часу. Венгер розумів, що для боротьби за титул потрібен потужний склад, тому шукав посилення. Потрібних гравців Арсен знаходив в основному на батьківщині. Ні Фергюсон, ні будь-хто інший в Англії не знав французький ринок так, як знав його Венгер.

Першими в «Арсенал» прийшли юний Ніколя Анелька, який щойно дебютував у «ПСЖ», і Патрік Вієйра, який невдало з’їздив в «Мілан». На цьому трансфери «канонірів» в перший сезон Венгера закінчилися. Влітку 1997 року в «Арсенал» перейшов Еммануель Петі, знайомий Венгеру по спільній роботі в «Монако». Згодом «Арсенал» стане французькою командою АПЛ – пізніше склад «канонірів» поповнять Анрі, Пірес і Вільтор.

Французи відмінно вписалися в команду. У 14-му турі АПЛ «каноніри» перемогли «МЮ» з рахунком 3:2, по голу забили якраз Вієйра і Анелька. За «червоних дияволів» дублем відзначився Шерінгем. У другому колі «Арсенал» також був сильнішим 1:0, переможний гол забив Марк Овермарс – ще один новачок «канонірів», який прийшов в клуб при Венгері. «Арсенал» прийшов першим до фінішу сезону-1997/1998, додавши до титулу АПЛ ще й Кубок Англії.

Це був потужний удар по «МЮ» і особисто по Фергюсону.
Як зупинити такий «Арсенал»?
Стів Макларен, який працював асистентом Фергюсона в «МЮ», згадував: «Я майже не спав перші півроку в сезоні-1 998/1999. Кожен день Алекс повторював, що ми повинні обіграти «Арсенал», чого б нам це не коштувало ». «МЮ» тренувався без вихідних, Фергюсон «накачував» своїх гравців.

«МЮ» і «Арсенал» зустрілися в півфіналі Кубка Англії сезону-1998/1999. Перша гра закінчилася внічию 0: 0, а ось гра-відповідь стала відправною точкою в протистоянні двох тренерів і команд. З того моменту ворожнеча між ними стала чимось більшим. Фергюсон розумів, що потрібні радикальні заходи: грати треба жорстко, чинячи тиск на суперника, тим самим позбавити «канонірів» м’яча. Слабкою ланкою в «Арсеналі», на думку Алекса, були легіонери. Головним чином це стосувалося французів: «Вони м’які, як їх чортів сир! Ідіть і розмажте їх по полю! »

«Накачування» від Фергюсона пішло на користь «МЮ» – вже на 17-й хвилині Бекхем відкрив рахунок дальнім ударом. Проти гравців «Арсеналу» грали грубо, часом навіть брудно. Особливо відзначився Рой Кін, який виконував роль ланцюгового пса: ірландський тафгай полював на Вієйра, Бергкампа, Овермарса і Анелька. В підсумку Кін не дограв матч, отримавши другу жовту на 74-й хвилині. Трохи раніше Бергкамп зрівняв рахунок: удар з-за меж штрафного влучив у Япа Стама, м’яч змінив траєкторію і залетів у дальній кут. Бергкамп міг принести перемогу «Арсеналу», але не реалізував пенальті. У додатковий час Райан Гіггз забив легендарний гол, пробігши півполя крізь захист «канонірів». «МЮ» пройшов далі, в фіналі переграв «Ньюкасл» і виграв Кубок Англії. Сезон-1998/1999 був культовим – «червоні дияволи» взяли требл, додавши до титулу АПЛ і Кубку Англії перемогу в Лізі чемпіонів.

Після матчу Фергюсон запросив Венгера випити, як він це робив з усіма тренерами АПЛ. Арсен ввічливо відмовився, а Алекс цього не пробачив. З тих пір шпильки між ними в пресі почастішали. Венгер натякав, що Фергюсон підкуповує суддів. Алекс у відповідь заявляв, що Арсену краще тримати рот на замку, адже він тут чужинець і краще б йому навчитися поважати місцеві традиції.

Венгер навіть чути не хотів про Фергюсона
«МЮ» і «Арсенал» чергували титули в Англії наступні п’ять років, але пік протистояння між Фергюсоном і Венгером припав на сезон-2003/2004. Ключова битва – матч на «Олд Траффорд» в рамках 6-го туру АПЛ. За старою звичкою, гравці «МЮ» жорстко грали проти «канонірів», в тому числі і Руд ван Ністелрой. Спочатку голландець застрибнув на Вієйра, спровокувавши його тим самим на відмашку. Патрік отримав червону картку, а ван Ністелрой трохи пізніше заробив пенальті. Руд, перебуваючи у штрафному «Арсеналу», завалився на газон – арбітр Стів Беннетт вказав на «точку». Суддівське рішення виглядало суперечливим, пробити одинадцятиметровий викликався сам Ністелрой. Удар голландця прийшовся в поперечину, після чого Мартін Кіоун накинувся на Руда.

Почалася бійка. Футболісти поштовхалися і розійшлися, а Фергюсон і Венгер ще довго обговорювали цей матч. «Вчинок гравців« Арсеналу »був гіршим, що я коли-небудь бачив у спорті. Вважаю, що матч потрібно переграти», – заявив сер Алекс після гри. «Арсенал» за підсумками сезону-2003/2004 став чемпіоном, піднявши над собою золотий Кубок АПЛ.
«Каноніри» встановили рекорд, не програвши жодного матчу в чемпіонаті.

«МЮ» горів бажанням зупинити «Арсенал», який був на дикому куражі. У сезоні-2004/2005 «каноніри» приїхали на «Олд Траффорд», маючи в своєму активі 49-матчеву серію без поразок (це майже півтора року). Під кінець гри «МЮ» заробив пенальті, який пішов бити … ван Ністелрой! Голландець на цей раз був точний – розвів по кутах м’яч і Леманна. Уже в доданий час другий гол забив Вейн Руні. Але найцікавіше в матчі, крім перерваної серії «Арсеналу», відбувалося в тунелі «Олд Траффорда».

«Каноніри» не змирилися з поразкою – вони вважали, що пенальті знову придумав суддя. Сол Кемпбелл відмовився потиснути руку Уейну Руні. Опинившись в тунелі, гравці почали штовхатися. Арсен Венгер рвонув туди, де йому першим попався ван Ністелрой. «Ти симулянт!» – крикнув Арсен голландцеві. Вчасно нагодився Фергюсон, який встав на захист свого гравця. В обличчя сера Алекса раптово прилетів шматок піци. За словами Філа Невілла, це зробив 17-річний Сеск Фабрегас.
«Суддя вирішив результат матчу, як це часто буває на« Олд Траффорд. Навіть Руні визнав, що пенальті не було », – заявив Венгер після гри. Фергюсон у відповідь сказав, що поведінка француза є ганебним і потрібно вміти приймати поразки. Арсен і слухати не міг про «МЮ», тим більше про Фергюсона. Через три місяці команди знову зустрілися. Пристрасті спалахнули вже в подтрібунке «Хайбері»: Вієйра і Кін обмінялися образами, після чого продовжили з’ясовувати стосунки вже на полі.

У 2004 році настала епоха «Челсі» – тепер уже «аристократи» боролися з «МЮ» за титул АПЛ. «Арсенал» відійшов на другий план, як і протистояння Фергюсона і Венгера. Сер Алекс розумів, що Арсен тепер не є загрозою. Остерігатися треба Моуріньо, який в перші два роки своєї роботи взяв два титули. Ворожнеча між двома великими тренерами зійшла нанівець. Фергюсон наостанок взяв чемпіонство і завершив тренерську кар’єру в 2013 році. Венгер, на відміну від сера Алекса, пішов з «Арсеналу» на мінорній ноті, але любителі футболу ще довго будуть пам’ятати дуель Фергюсона і Венгера – кращих тренерів АПЛ кінця 1990-х і початку 2000-х.