Удари по м’ячу

Удари по м’ячу ногою складають основу техніки гри у футбол. За способом виконання вони поділяються на удари внутрішньої і зовнішньої сторонами стопи, серединою, внутрішньої і зовнішньої частинами підйому, носком, п’ятою. Однак наведена послідовність у ¬ все не означає, що спочатку розучується тільки один спосіб, а коли він доводиться до досконалості, тоді тільки приступають до освоєння наступного. Вивчення прийому слід починати з виконання його найсильнішою ногою. Після цього, як правило, легше перейти до вико ¬ ненію його найслабшою ногою. При розучуванні ударів слід спочатку звертати увагу на правильне технічне виконання прийому, а після того як буде освоєний прийом, потрібно працювати над точ ¬ ністю ударів, а лише потім – над силою ударів.

Освоєння техніки ударів ногами по м’ячу краще починати з розучування удару внутрішньою стороною стопи, який часто використовується в грі. Цей прийом застосовується як для передач м’яча на короткі та середні відстані, так і для взяття воріт з близької рас ¬ стояння. Удар внутрішньою стороною стопи недостатньо сильний, але дуже точний.

Щоб правильно виконати цей удар, треба поставити злегка зігнуту в коліні опорну ногу в 10-15 см від м’яча і трохи збоку. Носок опорної ноги повинен точно співпадати з напрямом передбачуваного удару. Стопа зігнутою в коліні ноги що б’є сильно розгортає ¬ ся назовні. У момент удару середина стопи стикається з серединою м’яча, а тулуб одночасно нахиляється над м’ячем. Природно, удар повинен виглядати не як окремі рухи, а як єдине, злитий ¬ ве рухове дію. І ще одна деталь, на яку завжди слід звертати увагу: після завершення удару що б’є нога як би продовжує рух за м’ячем. Це забезпечує більш тривалий і точний політ м’яча. Цей рух б’є ноги після удару називається проводкою і поширюється на всі види ударів.

При освоєнні удару внутрішньою стороною стопи в початківців футболістів нерідко спостерігаються наступні типові помилки. По-перше, слабко розгортається стопа б’є ноги, по-друге, при замаху недостатньо приділяється тому що б’є нога. На перших порах також не завжди здійснюється проводка, а тулуб у момент удару сильно відхиляється назад. Нерідко гравців розгортають носок опорної ноги назовні, що ускладнює рух б’є ноги до м’яча. Помітивши ці помилки, постарайтеся їх усунути. Краще вправа для цього – багаторазове виконання ударів по нерухомому м’ячу у стінки з відстані 3-5 кроків.

Удар серединою підйому в грі часто застосовується при передачах м’яча на середнє і довге відстані, при обстрілі воріт. Удар виконується з прямого розбігу по відношенню до передбачуваного напрямку польоту м’яча. Техніка його виконання така. Злегка зігнута в коліні нога ставиться поряд з м’ячем, носок її «дивиться» точно за напрямком удару. Що б’є нога відводиться назад і сильно згинається в коліні. Потім Маховим рухом стегна нога виноситься вперед. Удар наноситься точно в середину м’ячі. При цьому носок що б’є ноги відтягується вниз, голеностоп напружується, тулуб нахиляється над м’ячем. Одночасно з б’є ногою однойменна рука, розгинаючись, відводиться назад, а протилежна рука викидається вперед – вгору, Якщо ж необхідно ударом серединою підйому по ¬ слати м’яч невисоко, опорну ногу треба поставити на одній лінії з м’ячем, а для удару верхи слід трохи не дійти до м’яча.

При розучуванні цього прийому починаючі футболісти через острах отримати травму нерідко не відтягують носок що б’є ноги мак ¬ мально вниз. В результаті удару по м’ячу наноситься верхньою частиною носка і м’яч летить по занадто крутий траєкторії. Щоб виправити цю помилку, необхідно зробити 8-10 ударів, підводячись в момент торкання м’яча серединою підйому на носку опорної ноги. Крім того, вони також занадто далеко від м’яча ставлять опорну ногу і б’є нога ледь дотягується до м’яча. Щоб виправити ці недоліки, треба зробити спеціальну позначку для постановки опорної ноги і, використовуючи цей орієнтир, виконувати удари з невеликого розбігу в стінку. Таким чином цей недолік швидко усунеться.

Удар внутрішньою частиною підйому в грі застосовується при обстрілі воріт суперника, виконання штрафних і кутових уда ¬ рів, при флангових передачах. Техніка виконання цього прийому та ¬ кова. Опорна нога ставиться кілька позаду і збоку від м’яча, на неї переноситься вся тяжкість тулуба, яке відхиляється убік від м’яча, а що б’є нога згинається в коліні. Потім стопа б’є ноги не ¬ сколько розвертається назовні, голеностоп закріплюється, а носок від ¬ тягівается. Удар припадає в нижню частину м’яча. Так виконується удар з місця. А щоб виконати цей прийом з розбігу, гравець встає в 3-4 кроках від м’яча і трохи збоку. Розбігаючись навскоси і по дузі до напрямку польоту м’яча, він завдає удар у його нижню частину.

Удар зовнішньою частиною підйому застосовується як при обстрілі воріт, кутовому, штрафному ударах, так і при виконанні прихованої передачі партнера. При цьому ударі м’яч в польоті закручується і летить кілька відхиляючись в бік. Щоб правильно виконати цей прийом, необхідно розбігтися точно у напрямку передбачуваного польоту м’яча. При цьому трохи зігнута опорна нога ставиться на рівні м’яча на таку відстань від нього, щоб не заважати руху ноги що б’є. Носок останньої відтягується вниз, голеностоп закріплюється, і вся нога розгортається всередину. Тулуб нахиляється вперед, і вагу тіла переноситься на опорну ногу. У момент удару нога стикається з м’ячем зовнішнім швом бутси. Висота по ¬ літа м’яча при цьому залежить від відстані між опорною ногою і м’ячем, а також від ступеня повороту стопи що б’є ноги всередину. Слід також пам’ятати: чим ближче опорна нога і чим більше повернута всередину, тим буде нижче політ м’яча після удару.

Звичайно, освоїти цей прийом непросто. Але цілком можливо. Глав ¬ ве при розучуванні – помічати свої помилки. А вони, як прави ¬ ло, полягають в наступному: опорна нога ставиться перед м’ячем так, що перетинає шлях до м’яча що б’є нозі; або слабо відтягується носок що б’є ноги; або недостатньо розгортання ¬ ється всередину стопа б’є ноги. Щоб опорна нога мала пра ¬ ве становище, потрібно ставити її при ударі на спеціальну позначку. А щоб добре відтягувати при ударі носок що б’є ноги і розгортати стопу всередину, слід зробити позначку крейдою на відповідному місці стопи. Після цього слід зробити 10-15 ударів у стінку з відстані 8-10 м, контролюючи правильність руху.

Удар носком найчастіше застосовується при грі в сиру погоду, так як цим способом розмоклих м’яч можна надіслати на досить велику відстань. У ряді випадків цей удар ефективний і при обстрілі воріт суперників, адже він наноситься з невеликого замаху, а отже, несподівано для воротаря. Техніка виконання цього прийому аналогічна техніці удару серединою підйому.

Удар п’ятою застосовується в основному при необхідності виконати несподівану передачу партнеру, що знаходиться позаду. При всій простоті даного прийому спочатку далеко не завжди в початківців футболістів він виходить правильно. Більш того, не всі майстри футболу вміють використовувати його в грі. Ось чому вже в юному віці необхідно приділити розучування цього удару серйозну ¬ ве увагу. Для виконання даного прийому опорну ногу треба поставити на одному рівні і трохи збоку від м’яча. Що б’є нога після замаху спочатку проходить над м’ячем (або ж збоку від нього), а потім про ¬ ратним рухом завдає удару п’ятою в середину м’ячі. Однак це не все. П’яткою можна успішно направляти м’яч і в сторону від себе, що також буває несподівано для суперників. Для цього треба опорну ногу поставити трохи попереду м’яча так, щоб п’ята виявилася приклад ¬ но проти середини м’ячі. Коліно ж опорної ноги згинається, після чого виноситься вперед і трохи вбік що б’є нога. Її носок од ¬ новременно розгортається до такої міри, щоб п’ята виявилася навпроти середини м’ячі. Потім рухом б’є ноги до м’яча ви ¬ виконується удар у бік від себе.

Найбільш часто зустрічається помилкою при виконанні даного прийому буває та, коли занесена для удару що б’є нога і м’яч виявляються не на одній лінії з опорною ногою, а попереду. У таких випадках удар, як правило, доводиться у верхню частину м’яча. Тим, у кого спостерігається ця помилка, рекомендується виконати наступну вправу: імітувати удари п’ятою по нерухомому м’ячу з декількох кроків розбігу, ставлячи опорну ногу на спеціальну позначку. Якщо цей недолік усувається успішно, то слід повправлятися у виконанні прийому в стінки або з партнером.

Різаними ударами називаються ті, після яких м’яч летить по дузі, обертаючись навколо своєї осі. Щоб підучити наочне уявлення про ці ударах, треба поставити м’яч на землю і завдати удару по ньому, намагаючись потрапити не в середину, а збоку. Це і буде різаний удар. Цей удар знаходить все більше застосування в сучасному футболі. Кращі майстри цієї гри успішно використовують його для передач, ударів по воротах. Різані удари можуть виконуватися будь-яким спосо ¬ бом. Однак найчастіше в грі застосовуються удари, виконані внутрішньої і зовнішньої частинами підйому.

Різаний удар внутрішньою частиною підйому виконується в основному так само, як і звичайний удар, з тією лише різницею, що він на ¬ носиться не посередині м’ячі, а по тій його частині, яка далі відстоїть від опорної ноги. У момент удару нога ніби мимохіть прокочується по м’ячу, надаючи йому обертальний рух навколо своєї осі. Чим сильніше обертається м’яч, тим крутіше дуга його польоту. При виконанні різаного удару зовнішньою частиною підйому нога також сопр ¬ стосується не з серединою, а з тієї ча ¬ стю м’яча, яка знаходиться ближче до опорної нозі. При цьому спочатку м’яча стосується та частина підйому, ко ¬ торая ближче до пальців. Потім б’є нога продовжує рух у бік опорної, а м’яч, прокотивши ¬ шісь із зовнішньої частини підйому, як би відривається від ноги.

Найчастіше починаючим футболістам заважає правильно вико ¬ нитка цей прийом неточне зіткнення що б’є ноги з м’ячем (удар наноситься або в центр м’яча або занадто близько до його краю). Усунути цей недолік можна за допомогою багаторазового виконання ударів в стінку по нерухомому м’ячу.

Удари з літа – одна з найбільш складних технічних прийомів гри. Навчаючись цим ударам, слід звернути увагу на правильність дотику ноги що б’є з м’ячем. Наприклад, гравець ви ¬ виконується удар по м’ячу що летить збоку від нього, намагаючись потрапити у ворота. Краще повернутися обличчям до м’яча і в момент його наближення, нахиляючи тулуб в сторону опорної ноги, нанести удар серединою підйому в середину м’ячі. Як правило, коли удар виходить правильно, м’яч летить точно в ціль. Ця ж особливість характерна для ударів з літа внутрішньою стороною стопи і зовнішньою частиною підйому. Мабуть, з усіх видів ударів з літа найскладнішим є удар через голову. Він виконується так. Коли м’яч опускається до рівня плечей, тулуб необ ¬ обхідно подати тому, опорну ногу зігнути в колінному суглобі, а б’є но ¬ гу направити різко вгору, завдавши удару посередині м’ячі. Щоб м’яч не полетів при цьому вгору, а тому, слід завдати удару в той момент, коли носок що б’є ноги «дивиться» вгору. Такий удар особливо гарний і несподіванка для суперника, коли футболіст завдає його в польоті.

А тепер про найбільш типові помилки. Найчастіше у початківців футболістів зустрічається наступний недолік: що б’є нога не рухається паралельно землі, або опорна ставиться дуже близько від м’яча. У результаті, як правило, виходить неточний або слабкий удар, а часом і зрізає м’яча. Виправити цей недолік можна так. Потрібно виконати 8-10 ударів по м’ячу в стінку після подбраси ¬ вання або відскоку від землі. При цьому слід акцентувати увагу відповідно або на нахилі верхньої частини тулуба в напрямком під ¬ нии опорної ноги, або ж на правильній постановці опорної ноги. Після того, як цю вправу буде освоєно, слід разом з парт ¬ нером повправлятися в ударах з літа, поперемінно посилаючи м’яч один одному.
Удари з полулета виконуються в момент відскоку м’яча від землі. Такі удари, як правило, дуже сильні. Ними користуються при дальніх передачах, обстрілі воріт. Удар з полулета виконується всіма сторонами стопи, але частіше за все серединою і зовнішньою частиною підйому. Робиться це так. При пріземленні м’яча опорна нога ста ¬ вітся поруч з м’ячем і згінається в коліні. Що б’є нога відводиться на ¬ зад, а потім швидко спрямовується до м’яча. У момент удару носок її сильно відтягується вниз, тулуб відхиляється назад.

Найбільш типовими помилками при ударах з Полулях ¬ та є наступні: або слабо відтягується носок ноги що б’є, або опорна нога ставиться дуже далеко від м’яча. Щоб усунути ці помилки, треба Повправлятися у виконанні ударів з полулета в стінку після підкидання м’яча перед собою. Краще виконувати удари упівсілі.